- розвінчувати
- = розвінчати1) to dethrone, to discrown, to uncrown2) to take down from a pedestal
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
розвінчувати
Look at other dictionaries:
розвінчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвінчувати — ую, уєш, недок., розвінча/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Робити недійсним чиє небудь вінчання на царство, князівство і т. ін. 2) розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким небудь. 3) перен. Позбавляти слави, громадського визнання, показуючи,… … Український тлумачний словник
розвінчуватися — уюся, уєшся, недок., розвінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм., заст. Припиняти. 2) тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3) … Український тлумачний словник
розвінчати — див. розвінчувати … Український тлумачний словник
розвінчування — я, с. Дія за знач. розвінчувати … Український тлумачний словник
розв'язуватися — уюся, уєшся, недок., розв яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Розпускатися, роз єднуватися (про кінці чого небудь зв язаного). || Звільнятися від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. (про когось зв язаного чи обв язаного, про щось перев язане) … Український тлумачний словник
викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати … Словник синонімів української мови
